1. Старий шейх покликав двох своїх синів і розповів їм, що в поблизькому оазисі закопано величезний скарб. Він повелів синам вирушити на пошук скарбу, який повністю дістанеться тому, чий верблюд досягне оазису другим. Сини замислилися. Якщо кожний з них прагнутиме відстати від іншого, то вони ніколи не досягнуть оазису і не зможуть заволодіти скарбом. Доволі посушивши голову, але так нічого й не придумавши, брати поїхали на пораду до кадія. Той повелів братам зійти з верблюдів і, покликавши їх до себе, прошепотів щось кожному на вухо. Вислухавши пораду кадія, нащадки шейха поспіхом посідали на верблюдів, що чекали на них, і щодуху помчали до оазису. Скарб дістався тому, хто перший дістався туди. Яку пораду дав кадій синам шейха?
2. Три мандрівники, музиканти з однієї середньовічної билиці, зняли в готелі трикімнатний номер за 30 марок. Кожен з них заплатив портьє по 10 марок. Потім з'ясувалося, що відведений номер коштує лише 25 марок Узявши із собою 5 марок здачі, портьє пішов до мешканців. По дорозі він здогадався, що розділити 5 марок на трьох досить складно. Поклавши в свою кишеню дві марки, він віддав кожному мешканцю по марці й зробив ще одне відкриття. Кожен музикант заплатив по 9 марок, а всі разом витратили 9×3 = 27 марок. Дві марки лежали в кишені портьє. Отже, перебування в готелі обійшлося музикантам 29 марок. Куди ж поділася тридцята? Це запитання так стурбувало портьє, що він повернув мешканцям приховані дві марки, а ті пояснили, чому в нього немає підстав для хвилювання. Що сказали музиканти?
3. Крокодил впіймав дитину. На благання матері про повернення дитини крокодил відповів: «Я поверну тобі дитину, якщо ти відгадаєш, що з нею зроблю — з'їм чи віддам». Мати у відчаї закричала: «Ти з'їси її!» Доведіть, що це врятувало дитину.
Відповіді:
1. Помінятися на час поїздки до оазису верблюдами. 2. Із 30 витрачених музикантами марок 25 залишилися в адміністратора, 3
марки отримали здачі, 2 намагався привласнити портьє, який не тільки не
чистий на руку, а й погано знав логікую 3. Будь-яка з двох можливих
ситуацій, з яких крокодил робитиме вибір: «з’їсти» чи «не з’їсти»,
приводить До суперечності (якщо «з’їсти», то «не з’їсти», і навпаки).
Якщо твердження матері «ти з’їси» істинне, то мати відгадала дії
крокодила. Дитина, за умовою, повертається їй. Якщо ж воно хибне, то
мати не відгадала, крокодил розправляється з дитиною, і твердження
матері істинне. Мати ніби опосередковано, через дії і обіцянки
крокодила, говорить: «Я говорю неправду».